Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси: що це, коли потрібен і як скласти

Що має бути у звіті, звідки брати ціни, скільки джерел потрібно на кожну позицію і які помилки найчастіше повертає перевірка в ЄДЕССБ.

Станіслав, засновник BudProcess · Оновлено 15 жовтня 2026 · 8 хв читання

Що таке звіт з аналізу цін

Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси підтверджує, що ціни на матеріали в кошторисі відповідають поточним ринковим. Він складається за Настановою № 591 і подається в ЄДЕССБ (Єдину державну електронну систему у сфері будівництва) як електронний документ, підписаний КЕП.

Звіт потрібен у чотирьох ситуаціях:

• для формування проєктної документації та її експертизи;
• для тендерної пропозиції: реєстраційний номер звіту додається до неї;
• для укладення договору й підписання договірної ціни;
• при динамічній договірній ціні на етапі взаєморозрахунків.

Суб'єктом аналізу цін є замовник або підрядник: саме він підписує звіт і подає його від свого імені. Кошторисник, проєктувальник чи підрядна організація можуть підготувати дані, але відповідальність за звіт лишається за тим, хто його подає.

Саме складання звіту й завантаження файлів у ЄДЕССБ можна делегувати: підготувати дані самостійно в онлайн-сервісі або замовити комплект під ключ, коли спеціаліст готує звіт і за дорученням завантажує його у ваш кабінет. Підпис КЕП і подання в будь-якому разі лишаються за замовником чи підрядником.

Коли аналіз цін обов'язковий

За Постановою КМУ № 1073 від 26.08.2026 аналіз цін обов'язковий для об'єктів загальною кошторисною вартістю від 1,5 млн грн. Це перехідна норма, вона діє до 1 серпня 2027 року. З 1 серпня 2027 року звіт потрібен для всіх об'єктів незалежно від вартості.

Для менших об'єктів до цієї дати порядок визначає замовник своїм розпорядчим документом: він може вимагати звіт і для них.

Що має бути у звіті

У звіт потрапляють усі матеріальні ресурси розділу III підсумкової відомості ресурсів (ПВР). Для кожного потрібен набір даних, який ЄДЕССБ перевіряє при імпорті:

Технічно звіт складається з трьох обмінних файлів у форматі xlsx, які імпортуються в кабінет ЄДЕССБ: price_analysis_exchange_file (сам аналіз цін), protocol_approval_price (протокол погодження цін) і estimate_cost_exchange_file (відомість вартості ресурсів). Актуальні шаблони публікує підтримка порталу на сторінці підтримки ЄДЕССБ, а детально про файли читайте у статті про обмінні файли ЄДЕССБ.

Скільки джерел цін потрібно

Кількість джерел залежить від того, в який розділ потрапив ресурс після ранжування за вартістю:

З 1 серпня 2027 року співвідношення стане 60/35/5. При динамічній договірній ціні на етапі взаєморозрахунків діє поділ 60/40.

Що вважається джерелом ціни:

• Комерційна пропозиція постачальника у відповідь на ваш запит. Класичний варіант.
• Публічна ціна на сайті виробника, імпортера чи дистриб'ютора. З вересня 2026 року вона прирівнюється до цінової пропозиції, якщо на сторінці видно постачальника, матеріал, одиницю виміру, ціну та дату або період її дії. Сторінку варто зафіксувати (PDF чи знімок), бо через місяць ціни на сайті можуть змінитись.
• Укладені договори з такими самими матеріалами, зокрема з Prozorro, якщо вони нещодавні.

Як скласти звіт: шість кроків

1. Вивантажте відомість ресурсів з кошторисної програми: ПВР або ранжований список матеріалів (РЛМТ) з АВК-5, Кошторис 8, ІВК. Потрібен розділ III «Матеріали» з відпускними цінами.
2. Проранжуйте ресурси за загальною вартістю й поділіть на розділи 60/30/10. АВК-5 робить це сама у РЛМТ. У разі ручного поділу стежте, щоб позиція, яка перетинає межу 60 %, потрапила в розділ 1.
3. Підберіть коди КБП кожному ресурсу розділів 1 і 2.1. Код має відповідати виду й одиниці виміру кодифікатора, інакше ціна за одиницю КБП не зійдеться. Як це робити, читайте у статті про коди КБП.
4. Зберіть джерела цін: надішліть запити постачальникам (не менше трьох на кожну ціноутворюючу позицію), зафіксуйте публічні ціни на сайтах, додайте наявні комерційні пропозиції.
5. Зведіть дані у три обмінні файли. Для кожного джерела потрібні ціна без ПДВ за одиницю, реквізити постачальника, обґрунтування. У протоколі погоджена ціна береться як середня з джерел аналізу.
6. Імпортуйте файли в кабінет ЄДЕССБ, виправте зауваження перевірки, підпишіть КЕП. Реєстраційний номер звіту додайте до тендерної пропозиції або документів для договору.

Типові помилки, які повертає перевірка

• Одиниці виміру. У кошторисі арматура в тоннах, а постачальник дає ціну за кілограм: 36 грн. У звіті потрібна ціна за тонну, тобто 36 000 грн. Якщо не перерахувати, у файл потрапляє 36 грн за тонну, і ціна відрізняється від кошторисної в тисячу разів. Те саме з метрами й штуками, тис. шт і 100 шт.
• Ціна з ПДВ. Усі ціни у звіті подаються без ПДВ. Якщо постачальник не платник ПДВ, це зазначається окремо.
• Один постачальник тричі. Три джерела для ціноутворюючої позиції означають трьох різних постачальників, а не три товари одного магазину.
• Джерело без дати. Сторінка сайту чи КП без дати або періоду дії не є ціновою пропозицією.
• Код КБП іншого виду. «Арматура 12 мм» з кодом арматури 28 мм перевірку пройде, але ціна за одиницю КБП буде порівнюватись не з тим товаром.
• Прострочений звіт. Якщо три місяці минули до дати подання, звіт треба поновити.

Скільки це займає часу

Вручну на відомість із сотнею платних позицій іде кілька робочих днів: ранжування й коди займають день, запити постачальникам і очікування відповідей тиждень, зведення у файли ще день. Онлайн-сервіс робить ранжування, підбір кодів і пошук джерел за кілька годин, а запити постачальникам і свої комерційні пропозиції ви додаєте до результату. Під ключ зі спеціалістом від 7 робочих днів.

Часті питання